1.0Сайт журналу «Геоінформатика»http://www.geology.com.ua/UKАдміністраторhttp://www.geology.com.ua/UK/blog/author/andriy/rich600338<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="yt20MMQLDg"><a href="http://www.geology.com.ua/UK/4152-2/">Geoinformatika 2015; 2(54) : 5-19</a></blockquote><iframe sandbox="allow-scripts" security="restricted" src="http://www.geology.com.ua/UK/4152-2/embed/#?secret=yt20MMQLDg" width="600" height="338" title="“Geoinformatika 2015; 2(54) : 5-19” — Сайт журналу «Геоінформатика»" data-secret="yt20MMQLDg" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" class="wp-embedded-content"></iframe><script type="text/javascript"> /* <![CDATA[ */ /*! This file is auto-generated */ !function(d,l){"use strict";l.querySelector&&d.addEventListener&&"undefined"!=typeof URL&&(d.wp=d.wp||{},d.wp.receiveEmbedMessage||(d.wp.receiveEmbedMessage=function(e){var t=e.data;if((t||t.secret||t.message||t.value)&&!/[^a-zA-Z0-9]/.test(t.secret)){for(var s,r,n,a=l.querySelectorAll('iframe[data-secret="'+t.secret+'"]'),o=l.querySelectorAll('blockquote[data-secret="'+t.secret+'"]'),c=new RegExp("^https?:$","i"),i=0;i<o.length;i++)o[i].style.display="none";for(i=0;i<a.length;i++)s=a[i],e.source===s.contentWindow&&(s.removeAttribute("style"),"height"===t.message?(1e3<(r=parseInt(t.value,10))?r=1e3:~~r<200&&(r=200),s.height=r):"link"===t.message&&(r=new URL(s.getAttribute("src")),n=new URL(t.value),c.test(n.protocol))&&n.host===r.host&&l.activeElement===s&&(d.top.location.href=t.value))}},d.addEventListener("message",d.wp.receiveEmbedMessage,!1),l.addEventListener("DOMContentLoaded",function(){for(var e,t,s=l.querySelectorAll("iframe.wp-embedded-content"),r=0;r<s.length;r++)(t=(e=s[r]).getAttribute("data-secret"))||(t=Math.random().toString(36).substring(2,12),e.src+="#?secret="+t,e.setAttribute("data-secret",t)),e.contentWindow.postMessage({message:"ready",secret:t},"*")},!1)))}(window,document); //# sourceURL=http://www.geology.com.ua/wp-includes/js/wp-embed.min.js /* ]]> */ </script> Geoinformatika 2015; 2(54) : 5-19 ТЕХНОЛОГІЯ ЧАСТОТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ОБРОБКИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДАНИХ ДЗЗ: РЕЗУЛЬТАТИ АПРОБАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО застосування ПРИ ПОШУКАХ І РОЗВІДЦІ РУДНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН С.П. Левашов1,2, М.А. Якимчук1,2, І.М. Корчагін3, Д.М. Божежа2 1Інститут прикладних проблем екології, геофізики та геохімії, пров. Лабораторний, 1, Київ 01133, Україна 2Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України, пров. Лабораторний, 1, Київ 01133, Україна 3Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, Київ 03680, Україна, e-mail: korchagin@karbon.com.ua Проаналізовано результати експериментальної апробації та практичного застосування мобільної прямопошукової технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації (дешифрування) даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з метою “прямих” пошуків корисних копалин різного виду на рудних родовищах і перспективних площах. Пошукові дослідження з її застосуванням проведено в рудних районах у Республіці Казахстан, Україні, Камеруні, Судані та Канаді. Багато виявлених аномальних зон типу “зона золоторудного зруденіння” завірено детальними геолого-геофізичними роботами та бурінням. Показано, що для виявлення та картування невеликих об’єктів (рудних жил) необхідно проводити обробку даних ДЗЗ у великому масштабі – 1 : 2000 та більше. Для локальної пошукової ділянки в районі відомого золоторудного поля Klondike Gold Fields (Канада) матеріали обробки та інтерпретації даних ДЗЗ зіставлено із результатами досліджень традиційними геофізичними і геохімічними методами. Включення прямопошукової мобільної технології у традиційний комплекс пошукових геолого-геофізичних методів сприятиме як мінімізації фінансових витрат на вирішення конкретних пошуково-розвідувальних завдань, так й істотному скороченню часу на їх практичну реалізацію. Ключові слова: прямі пошуки, частотно-резонансна обробка, рудне родовище, супутникові дані, золото, мідь, срібло, цинк, свинець, залізо, геофізичні та геохімічні дослідження. Повні тексти публікацій