1.0Сайт журналу «Геоінформатика»http://www.geology.com.ua/UKАдміністраторhttp://www.geology.com.ua/UK/blog/author/andriy/Geoinformatika 2015; 2(54) : 71-78 - Сайт журналу «Геоінформатика»rich600338<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="Or9UJxljmV"><a href="http://www.geology.com.ua/UK/4296-2/">Geoinformatika 2015; 2(54) : 71-78</a></blockquote><iframe sandbox="allow-scripts" security="restricted" src="http://www.geology.com.ua/UK/4296-2/embed/#?secret=Or9UJxljmV" width="600" height="338" title="“Geoinformatika 2015; 2(54) : 71-78” — Сайт журналу «Геоінформатика»" data-secret="Or9UJxljmV" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" class="wp-embedded-content"></iframe><script type="text/javascript">
/* <![CDATA[ */
/*! This file is auto-generated */
!function(d,l){"use strict";l.querySelector&&d.addEventListener&&"undefined"!=typeof URL&&(d.wp=d.wp||{},d.wp.receiveEmbedMessage||(d.wp.receiveEmbedMessage=function(e){var t=e.data;if((t||t.secret||t.message||t.value)&&!/[^a-zA-Z0-9]/.test(t.secret)){for(var s,r,n,a=l.querySelectorAll('iframe[data-secret="'+t.secret+'"]'),o=l.querySelectorAll('blockquote[data-secret="'+t.secret+'"]'),c=new RegExp("^https?:$","i"),i=0;i<o.length;i++)o[i].style.display="none";for(i=0;i<a.length;i++)s=a[i],e.source===s.contentWindow&&(s.removeAttribute("style"),"height"===t.message?(1e3<(r=parseInt(t.value,10))?r=1e3:~~r<200&&(r=200),s.height=r):"link"===t.message&&(r=new URL(s.getAttribute("src")),n=new URL(t.value),c.test(n.protocol))&&n.host===r.host&&l.activeElement===s&&(d.top.location.href=t.value))}},d.addEventListener("message",d.wp.receiveEmbedMessage,!1),l.addEventListener("DOMContentLoaded",function(){for(var e,t,s=l.querySelectorAll("iframe.wp-embedded-content"),r=0;r<s.length;r++)(t=(e=s[r]).getAttribute("data-secret"))||(t=Math.random().toString(36).substring(2,12),e.src+="#?secret="+t,e.setAttribute("data-secret",t)),e.contentWindow.postMessage({message:"ready",secret:t},"*")},!1)))}(window,document);
//# sourceURL=http://www.geology.com.ua/wp-includes/js/wp-embed.min.js
/* ]]> */
</script>
Geoinformatika 2015; 2(54) : 71-78 УДК 550.384+634.2 ПРО МАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПІДКИСЛЕННЯ ҐРУНТІВ У ПРИМІСЬКІЙ ЗОНІ КИЄВА ПОРІВНЯНО З ФОНОВИМИ АНАЛОГАМИ К.М. Бондар1, О.О. Макієнко2, Ю.В. Кузь1 1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Васильківська, 90, Київ 03022, Україна, e-mail: ks_bondar@ukr.net, kuz.yulichka@mail.ru 2Київська школа-інтернат № 21, вул. Новікова-Прибоя, 11, Київ 04075, Україна, e-mail: o.makienko@gmail.com Досліджено зв’язок між питомою магнітною сприйнятливістю (χ) та водневим показником pHKCl дернових і дерново-підзолистих ґрунтів на двох дослідних ділянках: лісопаркової зони Пуща-Водиця (Київ) та біля смт Клавдієво-Тарасове (Київська обл.). Величина χ поверхневого горизонту ґрунтів першої ділянки змінюється в межах (5¸7)·10–8 м3/кг, другої – в межах (5¸26)·10–8 м3/кг. Зони високих значень χ на ділянці Пуща-Водиця тяжіють до автошляхів з інтенсивним транспортним рухом. За результатами аналізів високотемпературної поведінки магнітної сприйнятливості ґрунти ділянки Пуща-Водиця містять техногенний магнетит. Показано, що зразки ґрунту з високими значеннями χ ділянки характеризуються низькими значеннями pHKCl, тобто спостерігається обернена кореляційна залежність між цими параметрами (r = –0,57). Для зразків ґрунту з фонової ділянки Клавдієво-Тарасове такої тенденції не встановлено. Отримані дані свідчать про спільний шлях кислотного та магнітного забруднення ґрунтів околиць Київської міської агломерації, яким є випадіння твердих і рідких опадів з атмосфери. Ключові слова: ґрунти, питома магнітна сприйнятливість, кислотність, водневий показник pHKCl, магнітне забруднення, міська агломерація. Повні тексти публікацій