1.0Сайт журналу «Геоінформатика»http://www.geology.com.ua/UKАдміністраторhttp://www.geology.com.ua/UK/blog/author/andriy/rich600338<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="o9JWZ6dJo0"><a href="http://www.geology.com.ua/UK/4363-2/">Geoinformatika 2015; 3(55) : 5-30</a></blockquote><iframe sandbox="allow-scripts" security="restricted" src="http://www.geology.com.ua/UK/4363-2/embed/#?secret=o9JWZ6dJo0" width="600" height="338" title="“Geoinformatika 2015; 3(55) : 5-30” — Сайт журналу «Геоінформатика»" data-secret="o9JWZ6dJo0" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" class="wp-embedded-content"></iframe><script type="text/javascript"> /* <![CDATA[ */ /*! This file is auto-generated */ !function(d,l){"use strict";l.querySelector&&d.addEventListener&&"undefined"!=typeof URL&&(d.wp=d.wp||{},d.wp.receiveEmbedMessage||(d.wp.receiveEmbedMessage=function(e){var t=e.data;if((t||t.secret||t.message||t.value)&&!/[^a-zA-Z0-9]/.test(t.secret)){for(var s,r,n,a=l.querySelectorAll('iframe[data-secret="'+t.secret+'"]'),o=l.querySelectorAll('blockquote[data-secret="'+t.secret+'"]'),c=new RegExp("^https?:$","i"),i=0;i<o.length;i++)o[i].style.display="none";for(i=0;i<a.length;i++)s=a[i],e.source===s.contentWindow&&(s.removeAttribute("style"),"height"===t.message?(1e3<(r=parseInt(t.value,10))?r=1e3:~~r<200&&(r=200),s.height=r):"link"===t.message&&(r=new URL(s.getAttribute("src")),n=new URL(t.value),c.test(n.protocol))&&n.host===r.host&&l.activeElement===s&&(d.top.location.href=t.value))}},d.addEventListener("message",d.wp.receiveEmbedMessage,!1),l.addEventListener("DOMContentLoaded",function(){for(var e,t,s=l.querySelectorAll("iframe.wp-embedded-content"),r=0;r<s.length;r++)(t=(e=s[r]).getAttribute("data-secret"))||(t=Math.random().toString(36).substring(2,12),e.src+="#?secret="+t,e.setAttribute("data-secret",t)),e.contentWindow.postMessage({message:"ready",secret:t},"*")},!1)))}(window,document); //# sourceURL=http://www.geology.com.ua/wp-includes/js/wp-embed.min.js /* ]]> */ </script> Geoinformatika 2015; 3(55) : 5-30 МОБІЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРЯМИХ ПОШУКІВ НАФТИ І ГАЗУ: ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ЇХ ДОДАТКОВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВИБОРІ МІСЦЬ ЗАКЛАДЕННЯ СВЕРДЛОВИН С.П. Левашов1,2, М.А. Якимчук1,2, І.М. Корчагін3, Д.М. Божежа2 1Інститут прикладних проблем екології, геофізики та геохімії, пров. Лабораторний, 1, Київ 01133, Україна 2Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України, пров. Лабораторний, 1, Київ 01133, Україна 3Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, Київ 03680, Україна, e-mail: korchagin@karbon.com.ua Проаналізовано результати застосування прямопошукових геофізичних технологій (частотно-резонансної обробки даних ДЗЗ та геоелектричних методів СКІП і ВЕРЗ) для оперативної оцінки перспектив нафтогазоносності окремих структур і пошукових блоків, а також ділянок буріння пошукових свердловин. З використанням цих мобільних технологій обстежено пошукові ділянки і блоки, а також деякі родовища вуглеводнів (ВВ) в Україні, Республіці Казахстан, Англії, на шельфах ПАР, Тринідаду і Тобаго. В межах обстежених площ пробурено свердловини. За результатами моніторингу буріння на газ у щільних пісковиках Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), св. Біляївська-400 не добурено до продуктивних горизонтів, а св. Новомечебілов­ська-100 знаходиться на краю виявленої аномальної зони. У свердловинах не отримано комерційних припливів газу. За результатами досліджень на площі Захатсор (Республіка Казахстан), проектні свердловини розташовані в не­оптимальних місцях. Результати буріння підтвердили прогноз. Три сухі свердловини на шельфі Тринідаду і Тобаго не потрапляють у контури закартованих аномалій, а проектну свердловину на газовому родовищі (шельф ПАР) перенесли в межі виявленої поруч аномалії. Пробурена продуктивна свердловина на півдні Англії потрапила в контури однієї із закартованих на пошукові площі аномалій, а дві сухі свердловини розташовані в безаномальній зоні. Результати обробки супутникового знімка Оболонської структури (Україна) зіставлені з інтегральною моделлю, побудованою за комплексом геолого-геофізичних і геохімічних даних. Виявлені прямо пошуковими методами аномальні зони можна вважати проекціями на земну поверхню контурів скупчень ВВ у розрізі. Цю інформацію можна використовувати для наближеної оцінки ресурсів ВВ у межах обстежених ділянок і структур. Результати досліджень свідчать про доцільність застосування прямо пошукових технологій для визначення оптимальних ділянок буріння пошукових свердловин. Підвищення показника успішності буріння вдвічі може забезпечити істотне прискорення та оптимізацію геологорозвідувального процесу на нафту і газ в цілому. Ключові слова: мобільна технологія, аномалія типу “поклад”, нафта, газ, газоконденсат, шельф, розломна зона, супутникові дані, прямі пошуки, обробка даних ДЗЗ, інтерпретація. Повні тексти публікацій