1.0Сайт журналу «Геоінформатика»http://www.geology.com.ua/UKАдміністраторhttp://www.geology.com.ua/UK/blog/author/andriy/rich600338<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="21KMbIxBA8"><a href="http://www.geology.com.ua/UK/8054-2/"></a></blockquote><iframe sandbox="allow-scripts" security="restricted" src="http://www.geology.com.ua/UK/8054-2/embed/#?secret=21KMbIxBA8" width="600" height="338" title="“” — Сайт журналу «Геоінформатика»" data-secret="21KMbIxBA8" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" class="wp-embedded-content"></iframe><script type="text/javascript"> /* <![CDATA[ */ /*! This file is auto-generated */ !function(d,l){"use strict";l.querySelector&&d.addEventListener&&"undefined"!=typeof URL&&(d.wp=d.wp||{},d.wp.receiveEmbedMessage||(d.wp.receiveEmbedMessage=function(e){var t=e.data;if((t||t.secret||t.message||t.value)&&!/[^a-zA-Z0-9]/.test(t.secret)){for(var s,r,n,a=l.querySelectorAll('iframe[data-secret="'+t.secret+'"]'),o=l.querySelectorAll('blockquote[data-secret="'+t.secret+'"]'),c=new RegExp("^https?:$","i"),i=0;i<o.length;i++)o[i].style.display="none";for(i=0;i<a.length;i++)s=a[i],e.source===s.contentWindow&&(s.removeAttribute("style"),"height"===t.message?(1e3<(r=parseInt(t.value,10))?r=1e3:~~r<200&&(r=200),s.height=r):"link"===t.message&&(r=new URL(s.getAttribute("src")),n=new URL(t.value),c.test(n.protocol))&&n.host===r.host&&l.activeElement===s&&(d.top.location.href=t.value))}},d.addEventListener("message",d.wp.receiveEmbedMessage,!1),l.addEventListener("DOMContentLoaded",function(){for(var e,t,s=l.querySelectorAll("iframe.wp-embedded-content"),r=0;r<s.length;r++)(t=(e=s[r]).getAttribute("data-secret"))||(t=Math.random().toString(36).substring(2,12),e.src+="#?secret="+t,e.setAttribute("data-secret",t)),e.contentWindow.postMessage({message:"ready",secret:t},"*")},!1)))}(window,document); //# sourceURL=http://www.geology.com.ua/wp-includes/js/wp-embed.min.js /* ]]> */ </script> Geoinformatika 2020; 1(73) : 82-98 УДК 631.4:(550.42:546.95):(528.855:628.398](477) ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ ТА ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ ДОВКІЛЛЯ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ В РАЙОНАХ ПОЛІГОНІВ ЗАХОРОНЕНИЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ О.Т. Азімов1, І.В. Кураева2, О.М. Трофимчук3, C.П. Кармазиненко4, K.C. Злобіна2 1Державна установа «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України», вул. О. Гончара, 55-6, Київ, Україна, 01054, e-mail: azimov@casrc.kicv.ua 2Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, проси. Академіка Палладіна, 34, Київ, Україна, 03680, e-mail: ki4412674@gmail.com, ecaterinka@ukr.net 3Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Чоколівський бульвар, 13, Київ, Україна, 03186, e-mail: itelua@kv.ukrtel.net 4Інститут географії НАН України, вул. Володимирська, 44, Київ, Україна, 01030, e-mail: karmazinenko78@gmail.com Комплексними геоекологічними дослідженнями північно-західної частині Київського полігона N9 5 по захоронешио твердих побутових відходів та прилеглого до нього району встановлено екологічно негативний його вплив на довкілля. Виявлено, що наявні грунти зазнали значної геохімічної трансформаціїВони характеризуються істотним накопиченням важких металів — міді, цинку, хрому, нікелю, свинцю. Порівняно з умовно чистими грунтами середній вміст свинцю в грунтах полігона в 25 разів більше, цинку — в 22,5, міді — у 18, нікелю — в 2,5, хрому — в 1,2 рази. Встановлено аномально високе забруднення донних відкладів важкими металами: цинком — до 800мг/кг (в 14разів більше гранично допустимих концентрацій — ГДК), міддю — до 150мг/кг (в 4,5раза вище ГДК). Середній вміст свинцю в них перевищує ГДК в 2,25раза і становить 72 мг/кг. Отже, донні відклади характеризуються небезпечним рівнем забруднення. Визначено, що до елементів значного накопичення в трав’янистій рослинності належать мідь, нікель і кобальт з коефіцієнтами біологічного поглинання понад 2,0, та 1,1 і 1,0 відповідно. За результатами фізико-хімічних досліджень поверхневих вод встановлено, що вміст в них мікроелементів (В, Сг, М, Си, Гезаг, РЬ) не перевищує ГДК, однак він вище фонових значень. Порівняння середнього хімічного складу проб ґрунтових вод із свердловин району полігона з нормативними показниками свідчить, що загальносанітарні показники ступеня забруднення перших з них належать до категорії середнього і високого ступеня забруднення зі значним перевищенням ГДК за залізом і нікелем. Разом з тим в пробах поверхневих вод, відібраних як у північно-західній частині полігона N9 5, так і за її межами, вміст всіх досліджених хімічних елементів не перевищує ГДК. Однак він вище фонових значень. Ключові слова: полігон, побутові відходи, важкі метали, ландшафт, грунт, геохімічний аналіз. Повний текст публікації