1.0Сайт журналу «Геоінформатика»http://www.geology.com.ua/UKАдміністраторhttp://www.geology.com.ua/UK/blog/author/andriy/rich600338<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="KTObZiHNss"><a href="http://www.geology.com.ua/UK/geoinformatika-2015-456-17-28/">Geoinformatika 2015; 4(56) : 17-28</a></blockquote><iframe sandbox="allow-scripts" security="restricted" src="http://www.geology.com.ua/UK/geoinformatika-2015-456-17-28/embed/#?secret=KTObZiHNss" width="600" height="338" title="“Geoinformatika 2015; 4(56) : 17-28” — Сайт журналу «Геоінформатика»" data-secret="KTObZiHNss" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" class="wp-embedded-content"></iframe><script type="text/javascript"> /* <![CDATA[ */ /*! This file is auto-generated */ !function(d,l){"use strict";l.querySelector&&d.addEventListener&&"undefined"!=typeof URL&&(d.wp=d.wp||{},d.wp.receiveEmbedMessage||(d.wp.receiveEmbedMessage=function(e){var t=e.data;if((t||t.secret||t.message||t.value)&&!/[^a-zA-Z0-9]/.test(t.secret)){for(var s,r,n,a=l.querySelectorAll('iframe[data-secret="'+t.secret+'"]'),o=l.querySelectorAll('blockquote[data-secret="'+t.secret+'"]'),c=new RegExp("^https?:$","i"),i=0;i<o.length;i++)o[i].style.display="none";for(i=0;i<a.length;i++)s=a[i],e.source===s.contentWindow&&(s.removeAttribute("style"),"height"===t.message?(1e3<(r=parseInt(t.value,10))?r=1e3:~~r<200&&(r=200),s.height=r):"link"===t.message&&(r=new URL(s.getAttribute("src")),n=new URL(t.value),c.test(n.protocol))&&n.host===r.host&&l.activeElement===s&&(d.top.location.href=t.value))}},d.addEventListener("message",d.wp.receiveEmbedMessage,!1),l.addEventListener("DOMContentLoaded",function(){for(var e,t,s=l.querySelectorAll("iframe.wp-embedded-content"),r=0;r<s.length;r++)(t=(e=s[r]).getAttribute("data-secret"))||(t=Math.random().toString(36).substring(2,12),e.src+="#?secret="+t,e.setAttribute("data-secret",t)),e.contentWindow.postMessage({message:"ready",secret:t},"*")},!1)))}(window,document); //# sourceURL=http://www.geology.com.ua/wp-includes/js/wp-embed.min.js /* ]]> */ </script> Geoinformatika 2015; 4(56) : 17-28 УДК 550.36+551.24 ГЕОТЕРМІЧНІ УМОВИ І СТРУКТУРА ЗЕМНОЇ КОРИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИХ КАРПАТ  Р.І. Кутас Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, Київ, 03680, Україна, e-mail: kutasroman@gmail.com Наведено результати спільного аналізу сейсмічних і геотермічних даних уздовж двох профілів сейсмічного зондування (CEL 05 і PANCAKE), що перетинають Західні (на території Польщі) і північну частину Східних Карпат (на території України). Товщина земної кори змінюється від 24–25 км у Паннонському басейні до 45–50 км у межах Транс’європейської сутурної зони (ТЄСЗ) та Східноєвропейського кратону (СЄК). При цьому змінюється і структура земної кори. Тришарова кристалічна кора, типова для докембрійської платформи, трансформується у двошарову в зоні ТЄСЗ на профілі CЕL 05 і під прогином Східних Карпат на профілі PANCAKE. У прогині під Зовнішніми Карпатами товщина осадового шару сягає 18–20 км. Його верхня частина (8–10 км) представлена насувом флішоїдних утворень крейди – раннього міоцену, а нижня – очевидно, осадовими породами від палеозою до неогену. Густина теплового потоку уздовж цих профілів змінюється від 35–40 мВт/м2 у межах СЄК до 100–130 мВт/м2 у Паннонському басейні. Аналіз геотермічних даних і 2D моделювання дають змогу пов’язати неоднорідності теплового поля з особливостями геодинамічної еволюції регіону від пізнього протерозою до теперішнього часу. Формування локальних і зональних аномалії залежить  від будови земної кори, розподілу в ній радіогенних джерел тепла і зміни умов теплоперенесення. Високі теплові потоки в Паннонському басейні асоціюються з підняттям астеносфери до глибин 40–50 км наприкінці олігоцену – в міоцені. Ключові слова: Карпати, структура земної кори, тепловий потік, геотермічна модель. Повні тексти публікацій