1.0Сайт журналу «Геоінформатика»http://www.geology.com.ua/UKАдміністраторhttp://www.geology.com.ua/UK/blog/author/andriy/rich600338<blockquote class="wp-embedded-content" data-secret="U6lVAgJzF9"><a href="http://www.geology.com.ua/UK/geoinformatika-2016-359-30-39/">Geoinformatika 2016; 3(59) : 30-39</a></blockquote><iframe sandbox="allow-scripts" security="restricted" src="http://www.geology.com.ua/UK/geoinformatika-2016-359-30-39/embed/#?secret=U6lVAgJzF9" width="600" height="338" title="“Geoinformatika 2016; 3(59) : 30-39” — Сайт журналу «Геоінформатика»" data-secret="U6lVAgJzF9" frameborder="0" marginwidth="0" marginheight="0" scrolling="no" class="wp-embedded-content"></iframe><script type="text/javascript"> /* <![CDATA[ */ /*! This file is auto-generated */ !function(d,l){"use strict";l.querySelector&&d.addEventListener&&"undefined"!=typeof URL&&(d.wp=d.wp||{},d.wp.receiveEmbedMessage||(d.wp.receiveEmbedMessage=function(e){var t=e.data;if((t||t.secret||t.message||t.value)&&!/[^a-zA-Z0-9]/.test(t.secret)){for(var s,r,n,a=l.querySelectorAll('iframe[data-secret="'+t.secret+'"]'),o=l.querySelectorAll('blockquote[data-secret="'+t.secret+'"]'),c=new RegExp("^https?:$","i"),i=0;i<o.length;i++)o[i].style.display="none";for(i=0;i<a.length;i++)s=a[i],e.source===s.contentWindow&&(s.removeAttribute("style"),"height"===t.message?(1e3<(r=parseInt(t.value,10))?r=1e3:~~r<200&&(r=200),s.height=r):"link"===t.message&&(r=new URL(s.getAttribute("src")),n=new URL(t.value),c.test(n.protocol))&&n.host===r.host&&l.activeElement===s&&(d.top.location.href=t.value))}},d.addEventListener("message",d.wp.receiveEmbedMessage,!1),l.addEventListener("DOMContentLoaded",function(){for(var e,t,s=l.querySelectorAll("iframe.wp-embedded-content"),r=0;r<s.length;r++)(t=(e=s[r]).getAttribute("data-secret"))||(t=Math.random().toString(36).substring(2,12),e.src+="#?secret="+t,e.setAttribute("data-secret",t)),e.contentWindow.postMessage({message:"ready",secret:t},"*")},!1)))}(window,document); //# sourceURL=http://www.geology.com.ua/wp-includes/js/wp-embed.min.js /* ]]> */ </script> Geoinformatika 2016; 3(59) : 30-39 ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПІД ЧАС ВИБОРУ ДОЛІТ І РЕЖИМНИХ ПАРАМЕТРІВ БУРІННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇЇ Г.М. Ефендієв1, С.А. Алієв2, М.Д. Сарбопєєва3, К.К. Агаєва4, О.Г. Кірісенко5 1Інститут геології і геофізики НАН Азербайджану, просп. Г. Джавіда, 119, Баку AZ1073, Азербайджан, e-mail: galib_2000@yahoo.com 2Інститут математики і механіки НАН Азербайджану, вул. Б. Вахабзаде, 9, Баку AZ1141, Азербайджан, e-mail: soltanaliyev@yahoo.com 3Каспійський державний університет технологій та інжиніринг ім. Ш. Есенова, 32-й мкр., Актау 130003, Казахстан, e-mail: Manshyk84@mail.ru 4Інститут геології і геофізики НАН Азербайджану, просп. Г. Джавіда, 119, Баку AZ1073, Азербайджан, e-mail: kamila.agayeva@hotmail.com 5Інститут геології і геофізики НАН Азербайджану, просп. Г. Джавіда, 119, Баку AZ1073, Азербайджан, e-mail: oleg.kirisenko@gmail.com Розглянуто актуальні питання отримання і правильного використання комплексної геолого-технологічної інформації з метою оперативного прийняття рішень під час буріння свердловин, проблему ефективності роботи доліт залежно від характеру цієї інформації. Запропоновано методику і алгоритм вибору доліт і режимних параметрів як найважливіші чинники оптимізації і зниження вартості бурових робіт для конкретних умов буріння. Проведено аналіз зміни механічної швидкості в часі, впливу режимних параметрів на початкову механічну швидкість і темп її загасання з побудовою статистичної моделі. Використано дані геолого-технологічних досліджень процесу буріння свердловин, дані щодо роботи доліт, відпрацьованих під час буріння на різних родовищах Азербайджану і Казахстану. Описано розроблений алгоритм оптимізації режимних параметрів у процесі буріння свердловин на основі двох критеріїв – рейсової швидкості та вартості 1 м проходки (на прикладі свердловини, пробуреної на площі Карабагли, Азербайджан). При вирішенні поставлених завдань використано статистичні методи обробки даних і аналізу інформації, метод випадкового пошуку, програму нечіткого кластер-аналізу, основні положення теорії нечітких множин. На підставі отриманих моделей наведено вдосконалену схему прогнозування показників буріння свердловин у режимі реального часу. За допомогою запропонованого алгоритму прогнозування, зважаючи на комплексну геолого-технологічну інформацію, можна приймати рішення щодо вибору оптимальних значень режимних параметрів, за яких забезпечуються максимум швидкості буріння і мінімум вартості 1 м проходки. Впровадження запропонованих рекомендацій дало змогу збільшити комерційну швидкість на 51,4 м / верстато-міс, тобто в 1,086 раза. При цьому економія витрат на 1 м дорівнювала 51,42 дол. США. Ключові слова: геолого-технологічна інформація, оперативне прийняття рішення, долота, нечіткі множини, швидкість буріння, невизначеність, функція приналежності. Повний текст публікації