 Звіт
рішення
VI Міжнародної конференції
“Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти”
21-23 березня 2007 р. м. Київ
Мета конференції: отримання наукових знань в галузі наук про Землю на основі нових стратегій мислення та признаних у всьому світі підходів і стандартів; логіко-математичні комп’ютерні методи обробки геологічної, геофізичної, гідрогеологічної та іншої інформації при дослідженні об’єктів природного середовища; впровадження геоінформаційних технологій для розв’язання задач ефективного використання природоресурсного потенціалу, в тому числі вуглеводневих ресурсів як визначального сегменту ринку.
Конференція спрямована на розширення наукових та ділових контактів, міжнародну інтеграцію вчених і виробничників, які позиціонують свою діяльність в галузі наук про Землю з активним використанням геоінформатики та геоінформаційного продукту.
Учасники конференції – інтелектуальний потенціал академічної, вузівської та галузевої науки, провідні фахівці виробничих та комерційних структур, представники органів державної влади, громадських організацій.
На конференції були присутні 210 учасників, із зареєстрованих – 1 академік НАН України; 6 чл.-кор. НАН України; 26 докторів наук, серед них 6 викладачів ВУЗів; 30 кандидатів наук, з них 4 викладача ВУЗів; 51 фахівець державних підприємств; 10 –комерційних структур; 20 студентів та 6 аспірантів. Серед гостей: президент EAGE Тео Кортекас, представник EAGE-PAGE Fondation (республіка Польща) – Павел Карнковський, науковці з Російської академії наук, представники Євро-Азіатського геофізичного товариства (ЄАГО).
На пленарних та секційних засіданнях заслухано 79 доповідей.
Доповіді учасників конференції були присвячені теоретичним та прикладним аспектам сучасних геоінформаційно-аналітичних технологій, які використовуються при геолого-геофізичних та інших видах досліджень з метою пошуку, розвідки, розробки та експлуатації родовищ корисних копалин. Найбільша кількість доповідей присвячена геоінформаційним технологіям ефективного розв’язку задач нафтогазової галузі, нетрадиційним інноваційним методам пошуку і розвідки вуглеводнів, комплексним методам та методикам досліджень з використанням сейсморозвідки, геоелектричних методів, гравірозвідки, вивчення геомагнітних полів, впровадження сучасних програмних комплексів для візуалізації геофізичних даних та їх інтерпретації.
Слід відмітити і інші напрямки – це інформаційне забезпечення досліджень геологічного середовища та природних явищ: створення інформаційних баз даних та управління геонауковими даними при вирішення геолого-прогнозних задач, геоекологічного та геофізичного моніторингу небезпечних геологічних процесів, природних і техногенних катастроф та ризиків. У частині доповідей увага приділялася муніципально-інформаційним системам, інформаційно-географічному забезпеченню і картографічному досвіду відображення Землі, соціально-економічним геосистемам.
Одним із головних й актуальних питань, що ставилися конференцією – детальне обговорення важливих результатів в області геохронології й геостратиграфії, що були отримані в останні роки українськими вченими. Сьогодні створені умови для виведення стратиграфічних досліджень на новий рівень. Глобальною геостратиграфічною задачею є побудова загальнопланетарного календаря. В основі такого календаря лежить закон наскрізної космічної ритмічної фрактальності, що охоплює всю геологічну історію. Його створення ставить проблему узгодження з ним місцевих стратиграфічних шкал.
Враховуючи роль ГЕОІНФОРМАТИКИ для розвитку науково-технічного прогресу, а також підвищення ефективності прийняття рішень в галузі наук про Землю
К О Н Ф Е Р Е Н Ц І Я П О С Т А Н О В Л Я Є :
– сприяти організації наукових семінарів, презентацій, виставок та інших масових заходів з геоінформаційної тематики;
– продовжувати видання спеціальної періодичної літератури: журналів, монографій, збірників наукових статей з геоінформатики.
2. Впроваджувати комп’ютерні технології при розв’язку практичних задач надро- та природокористування:
– активно застосовувати геоінформаційні технології в геологорозвідувальній галузі для оптимізації моніторингу скупчень вуглеводнів, в задачах пошуку, розвідки та прогнозу родовищ нафти та газу і рудоносних структур;
– широко використовувати математичні методи розв’язку задач в галузі наук про Землю;
– сприяти запровадженню геоінформаційних технологій у еколого-економічному моніторингу об’єктів і територій;
– застосовувати технології інтегральної інтерпретації комплексу геолого-геофізичних даних (створення об’ємних геолого-геофізичних, геоінформаційних моделей);
– ефективно використовувати матеріали дистанційного зондування Землі в ресурсних та природоохоронних цілях (оцінка, прогноз, управління).
3. Продовжувати проводити теоретичні та експериментальні дослідження фундаментальних аспектів геоінформатики:
– вивчати та розробляти теоретичні основи та методологічні принципи геоінформатики;
– звернути увагу світової геологічної громадськості на важливій події у розвитку геологічної науки – створення українськими вченими історико-геохронологічного календаря, у зв’язку з чим:
· рекомендувати підготувати групою українських геологів статтю для міжнародного журналу “Episodes”;
· підготувати до ХХХIII міжнародного геологічного конгресу ряд повідомлень і доповідей українських вчених на пленарні засідання.
Враховуючи те, що геоінформатика як базова спеціалізація наук про Землю об’єднує методології сучасного наукового пізнання та забезпечує взаємодію різних дисциплін, стає інтелектуальним центром наук про Землю
К о н ф е р е н ц і я “Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти”:
– к о н с т а т у є необхідність і своєчасність створення в системі Академії наук України ІНСТИТУТУ ГЕОІНФОРМАТИКИ;
– у х в а л ю є: виступити з ініціативою та доручити оргкомітету конференції підготувати звернення до Президії Національної наук України про доцільність і необхідність створення такого ІНСТИТУТУ.
|
