Geoinformatika 2012; 1(41) : 5-16

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБКИ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ  ПОШУКОВИХ РОБІТ НА НАФТУ І ГАЗ В АКВАТОРІЯХ

С.П. Левашов, М.А. Якимчук, І.М. Корчагін, А.І. Самсонов, Д.М. Божежа

Наведено нові результати оцінки перспектив нафтогазоносності мілководної частини Прикерченського шельфу та структури Палласа. Вони отримані з використанням оригінальної технології частотно-резонансної обробки та інтерпретації даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) з метою “прямих” пошуків і розвідки родовищ вуглеводнів (ВВ), рудних корисних копалин, водоносних колекторів. Ця технологія працює в межах “речовинної” парадигми геолого-геофізичних досліджень, сутність якої полягає в “прямих” пошуках конкретної речовини: нафти, газу, золота, срібла, платини, цинку, заліза, води та ін. Технологія дає можливість оперативно виявляти та картувати аномальні зони типу “поклад нафти” і (або) “поклад газу”, які зумовлені великими та середніми родовищами ВВ. У результаті експериментальних досліджень отримано значний обсяг нової (додаткової) і, головне, незалежної інформації про перспективи нафтогазоносності мілководної частини Прикерченського шельфу та структури Палласа. Ця інформація в комплексі із наявними геолого-геофізичними матеріалами може бути використана для вибору об’єктів першочергового детального вивчення та розбурювання. За  допомогою технології частотно-резонансної обробки і дешифрування даних ДЗЗ може бути виконана оперативна оцінка перспектив нафтогазоносності усіх ділянок і структур в українських секторах Чорного та Азов­ського морів.

Ключові слова: Азово-Чорноморський регіон, Прикерченський шельф, структура Палласа, нафта, газ, родовище, дані ДЗЗ, технологія, прямі пошуки, обробка, інтерпретація.