Geoinformatika 2018; 2(66) : 66-74
УДК 550.834
ОСОБЛИВОСТІ ГЛИБИННОЇ БУДОВИ РУДНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНСЬКОГО ТА ФЕНОСКАНДИНАВСЬКОГО ЩИТІВ
Г.М. Дрогицька1, Н.В. Шаров2
1 Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, г. Киев, 03680, Україна.
2 Інститут геології Карельського наукового центру РАН, вул. Пушкінська, 11, Петрозаводськ, Республіка Карелія, Росія, 185910
Український і Феноскандинавський щити детально досліджені сейсмічними методами. Сейсмічні профілі перетинали палеопротерзойські структури, метаморфічні і магматичні комплекси, пройшли в безпосередній близькості від великих магматичних і гідротермальних родовищ. Саме завдяки цьому в Кіровоградському, Печенгському, Онезькому рудних районах на основі кореляції геологічних і сейсмічних даних вдалося виявити середньомасштабні неоднорідності земної кори і розділу Мохо і встановити просторовий зв’язок з ними поверхневих структур і рудних родовищ. У Кіровоградському рудному районі встановлено прогин в рельєфі розділу Мохо або мантійний рів, над яким розташовані гідротермальні метасоматичні уранові родовища. В Печенгському рудному районі був виявлений локальний підйом розділу Мохо, або реліктовий мантійний плюм, з яким на поверхні корелюються магматичні мідно-нікелеві родовища, асоційовані з мантійними габро-верлітовими інтрузіями. У Онезькому рудному районі встановлено, що родовища просторово пов’язані з наявністю підвищеної потужності андерплейтінгово шару, де ймовірно, проходила в палеопротерозої головна диференціація мантійних магматичних розплавів з відділенням флюїдних і рудних фаз. Вона створювала сприятливі умови для подальшого впровадження збагачених металами магматичних розплавів в верхні рівні кори. Це доводить, що в рудних районах, розташованих на древніх щитах локальні неоднорідності кори і розділу Мохо і співвідношення з ними ендогенних рудних родовищ не можуть бути описані однієї моделлю.
Ключові слова: метод глибинного сейсмічного зондування (ГСЗ), метод обмінних хвиль землетрусів (МОВЗ), поверхня Мохо, кора, мантія