Телефон: 522-81-45

Geoinformatika 2018; 4(68) : 29-43

УДК 550.(832.44)(832.44)

УТОЧНЕННЯ СТРУКТУРНИХ ПОБУДОВ І ПРОГНОЗУВАННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ДАНИХ ХВИЛЬОВОГО АКУСТИЧНОГО КАРОТАЖУ

С.Є. Розловська1, О.В. Пилипенко2, К.І. Муц1

1Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, вул. Карпатська, 15, Івано-Франківськ, 76019, Україна, e-mail: frolovamuts@gmail.com, katygangster1995@gmail.com
2Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна, e-mail: lenasloboda@gmail.com

У хвильовому акустичному каротажі й сейсморозвідці використовують як інструмент дослідження геологічного середовища пружні хвилі, утворення та поширення яких підпорядковуються єдиним фізичним законам, що дає змогу застосовувати єдині або близькі способи вирішення геологічних завдань. Запропоновано застосу­вання вже існуючого математичного апарату обробки — інтерпретації даних сейсморозвідки для розв’язку структурних задач і відтворення геогустинного розподілу середовища за даними хвильового акустичного каротажу. Ефективність запропонованих алгоритмів інтерпретації хвильових картин підтверджено опрацю­ванням даних хвильового акустичного каротажу, проведеного у свердловинах Передкарпатського прогину, Дніпровсько-Донецької западини та шельфу Чорного моря. Визначені кути нахилу пластів добре узгоджують­ся зі структурними побудовами за даними сейсморозвідки, міжсвердловинної кореляції та підтверджуються результатами пластової нахилометрії. Критерієм достовірності визначення густини за даними акустичного каротажу слугували значення густини гірських порід, отримані за даними густинного каротажу. Запропоно­вані підходи до інтерпретації хвильових картин акустичного каротажу сприятимуть оперативному отриманню важливої геологічної інформації про будову та властивості навколосвердловинного простору, яка необхідна для параметричного забезпечення сейсмічних досліджень і прогнозування геологічного розрізу.

Ключові слова: акустичний каротаж, кут нахилу меж, густина, структурна інтерпретація, методика 2,5D, про­гнозування геологічного розрізу.

 

 

Повний текст публікації