Geoinformatika 2021; 3-4(79-80) : 99-113
УДК 550.3
Північно-Південна асиметрія фігури Землі, Марса і Юпітера
І.І. Рокитянський 1, А.В. Терешин1, Г.О. Фролов2О.А. Чорна1
1Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна
2НДІ геодезії і картографії, Київ, Україна
Північно-південну асиметрію (Пн—Пд) фігури Землі можна побачити на її поверхні: на широтах 75 — 90 градусів Північному Льодовитому океану відповідає Антарктичний континент, на широтах 50—70 градусів переважанню континентів у Північній півкулі відповідає наявність суцільного океану у Південній півкулі. Така приуроченість асиметрії до географічних координат, тобто осесиметричність явища, наштовхує на припущення, що Пн—Пд асиметрія фігури Землі пов’язана з обертанням планети та, можливо, обумовлена їм. Пояснення Пн—Пд асиметрії обертових тіл
викладено у публікації «Причинная или несимметричная механика» М.О. Козирєва. Він постулював спрямованість часу, пов’язав з ним спрямованість просторових обертань і ввів нове фізичне поняття «час», що здатний переносити енергію і момент обертання, але не несе поступального імпульсу. Останнє означає, що в приекваторіальних частинах планети, що швидко обертаються, з’являється сила одного напрямку, а у повільно обертових (за лінійною швидкістю, кутова швидкість може бути однаковою) привісьових частинах сила спрямована у протилежному напрямку; сума сил дорівнює нулю. Мета цієї статті — дослідження існування подібної асиметрії на інших планетах. На Марсі асиметрія виявилась у кілька разів інтенсивнішою, ніж на Землі, та іншого знака. На обох планетах виділено значні густинні неоднорідності, які можуть робити значний внесок в Пн—Пд асиметрію. На Юпітері спостерігається асиметрія атмосферних вихрових систем у північній і південній полярних шапках, асиметрія гравітаційного поля невелика і, як передбачається, відображає динаміку атмосферних потоків до глибини 4000 км.
Ключові слова: фігура планет, асиметрія планет, гравітаційний потенціал, асиметрична механіка Козирєва.