Geoinformatika 2015; 2(54) : 71-78
УДК 550.384+634.2
ПРО МАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПІДКИСЛЕННЯ ҐРУНТІВ У ПРИМІСЬКІЙ ЗОНІ КИЄВА ПОРІВНЯНО З ФОНОВИМИ АНАЛОГАМИ
К.М. Бондар1, О.О. Макієнко2, Ю.В. Кузь1
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Васильківська, 90, Київ 03022, Україна, e-mail: ks_bondar@ukr.net, kuz.yulichka@mail.ru
2Київська школа-інтернат № 21, вул. Новікова-Прибоя, 11, Київ 04075, Україна, e-mail: o.makienko@gmail.com
Досліджено зв’язок між питомою магнітною сприйнятливістю (χ) та водневим показником pHKCl дернових і дерново-підзолистих ґрунтів на двох дослідних ділянках: лісопаркової зони Пуща-Водиця (Київ) та біля смт Клавдієво-Тарасове (Київська обл.). Величина χ поверхневого горизонту ґрунтів першої ділянки змінюється в межах (5¸7)·10–8 м3/кг, другої – в межах (5¸26)·10–8 м3/кг. Зони високих значень χ на ділянці Пуща-Водиця тяжіють до автошляхів з інтенсивним транспортним рухом. За результатами аналізів високотемпературної поведінки магнітної сприйнятливості ґрунти ділянки Пуща-Водиця містять техногенний магнетит. Показано, що зразки ґрунту з високими значеннями χ ділянки характеризуються низькими значеннями pHKCl, тобто спостерігається обернена кореляційна залежність між цими параметрами (r = –0,57). Для зразків ґрунту з фонової ділянки Клавдієво-Тарасове такої тенденції не встановлено. Отримані дані свідчать про спільний шлях кислотного та магнітного забруднення ґрунтів околиць Київської міської агломерації, яким є випадіння твердих і рідких опадів з атмосфери.
Ключові слова: ґрунти, питома магнітна сприйнятливість, кислотність, водневий показник pHKCl, магнітне забруднення, міська агломерація.