Geoinformatika 2016; 1(57) : 66-78
УДК 550.344
ВОГНИЩЕ ЗЕМЛЕТРУСУ: МОДЕЛЮВАННЯ, ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ І ВИКОРИСТАННЯ
Д.В. Малицький, О.О. Муйла, А.Ю. Павлова, О.Д. Грицай, Ю.П. Коваль, О.О. Обідіна
Карпатське відділення Iнституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, вул. Наукова, 3-Б, Львів 79060, Україна, e-mail: dmytro@cb-igph.lviv.ua, grycaj.oksana@gmail.com, orest-aro@rambler.ru, obidinaeriol@gmail.com, susyinet@gmail.com
Для моделювання поширення сейсмічних хвиль у неоднорідному середовищі – горизонтально-шаруватій пружній структурі – застосовано матричний метод. Отримані співвідношення для полів переміщень на вільній поверхні шаруватого півпростору використано для визначення тензора сейсмічного моменту як функції часу через виділення тільки прямих P– і S-хвиль. На підставі розробленої методики для точкового джерела запропоновано визначення посування по розриву (зміщення на розриві) для розподіленого джерела. Таким чином, чисельний метод на основі розв’язання прямої задачі використано з метою інверсії спостережуваних сигналів для компонент тензора сейсмічного моменту і часової функції джерела землетрусу, а також визначення посування по розриву. Подано розв’язання оберненої задачі щодо визначення механізму вогнища землетрусу методом інверсії хвильових форм у випадку обмеженої кількості станцій та графічним методом, а також для встановлення площини розриву. Фокальний механізм визначено графічним методом і методом інверсії сигналу для подій, що відбулися біля с. Угля (24.10.2012 р., 03:13:40.50), і в провінції Альберта, Канада (09.08.2014 р., 15:28:51.00). Побудовані механізми вогнищ місцевих землетрусів, а також параметри для розподіленого джерела можуть бути використані для вивчення та дослідження напружено-деформованого стану гірських масивів у регіонах з низькою сейсмічністю.
Ключові слова: матричний метод, графічний метод, механізм вогнища землетрусу, поширення сейсмічних хвиль, тензор сейсмічного моменту, часова функція джерела, площина розриву.