Телефон: 522-81-45

Geoinformatika 2017; 2(62) : 14-23 

УДК 550.34

МОДЕЛІ СЕЙСМІЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Д.В. Малицький, А.Ю. Павлова, О.Д. Грицай, О.А. Асташкіна, О.О. Обідіна, М.Р. Махніцький, Е.М. Козловський

Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, вул. Наукова, 3-Б,м. Львів, 79060, Україна, e-mail: dmytro@cb-igph.lviv.ua, grycaj.oksana@gmail.com, susyinet@gmail.com, sac1@ukr.net, obidinaeriol@gmail.com

Розглянуто нові методи для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела. Для визначення механізму вогнища землетрусу запропоновано графічний метод. Вхідні дані: знак полярності вступу Р-хвилі; кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції; азимути станцій. Важливою інформацією для такої задачі є дані щодо неточних вступів Р-хвиль і логарифма відношення амплітуд прямої S-хвилі та прямої P-хвилі. Це дає змогу точніше визначати нодальні площини на фокальній сфері. Кут виходу (або кут падіння) Р-хвилі для кожної станції та азимути станцій розраховують з використанням програмних пакетів для кожної події. У разі недостатньої кількості станцій запропоновано визначення механізму вогнища землетрусу за допомогою методу інверсії хвильових форм з використанням лише прямих Р-хвиль на кожній станції. Цей метод полягає у знаходженні тензора сейсмічного моменту за даними конкретної станції та перенесенні отриманого розв’язку в гіпоцентр події. Для визначення параметрів розподіленого джерела слід розв’язати обернену задачу. Розподілене джерело моделюють сумою точкових джерел. Отже, розв’язання задачі щодо вогнища землетрусу має два етапи: a) визначення механізму вогнища землетрусу; б) визначення посування по розриву, часів наростання (rise times) і часів розривів (rupture times) для кожного елементарного точкового джерела. З метою забезпечення коректності задачі додатково задається умова на горизонтальну компоненту хвильового числа. Реалізацію запропонованих методів для визначення параметрів як точкового, так і розподіленого джерела подано з використанням даних проекту SIV.

Ключові слова: точкове джерело, розподілене джерело, час наростання (rise time), час розриву (rupture time), тензор сейсмічного моменту, площина розриву, графічний метод.

 

Повний текст публікації