Geoinformatika 2020; 3(75) : 3-28
УДК 528+550.837+553.98
ПРЯМОПОШУКОВА ТЕХНОЛОГІЯ ЧАСТОТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ОБРОБКИ СУПУТНИКОВИХ ЗНІМКІВ І ФОТОЗНІМКІВ: РЕЗУЛЬТАТИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ДІЛЯНОК МІГРАЦІЇ ГАЗУ І ВОДНЮ НА ПОВЕРХНЮ І В АТМОСФЕРУ
М.А. Якимчук1, І.М. Корчагін2
1Інститут прикладних проблем екології, геофізики і геохімії, прав. Лабораторний, 1, м. Київ, 01133, Україна, e-mail: yakymchuk@gmail.com
2Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, просп. Акад. Палладіна, 32, м. Київ, 03680, Україна, e-mail: korchagin.i.n@gmail.com
Наведено матеріали експериментальних досліджень рекогносцирувального характеру в різних регіонах земної кулі (Чорне та Північне моря, Мексиканська затока, шельф Бразилії, ділянки водневої дегазації) як важливі аргументи на користь «вулканічної» моделі формування багатьох структурних елементів Землі, родовищ горючих і рудних корисних копалин, а також води. Під час експериментів на ділянках обстеження відпрацьовано методичні способи виявлення та локалізації за результатами частотно-резонансної обробки супутникових знімків і фотознімків зон, у межах яких відбувається міграція вуглеводнів у поверхневі горизонти розрізу, а газу (метану) і водню в атмосферу. Результати інструментальних вимірювань засвідчують, що всі обстежені ділянки розміщуються над вулканами, в межах яких проходить синтез нафти, конденсату та газу на межі 57 км. У контурах таких вулканів існують глибинні канали, по яких нафта, конденсат і газ мігрують у верхні горизонти розрізу і можуть поповнювати вже сформовані поклади на родовищах вуглеводнів. За відсутності надійних покришок над такими каналами нафта, конденсат і газ можуть мігрувати у верхні горизонти розрізу, водну товщу, а газ – в атмосферу. У процесі такої міграції формуються газові сипи на морському дні й нафтові сліки на водній поверхні. Вимірами підтверджено наявність усіх раніше встановлених типів вулканів, в яких на глибині 57 км існують умови для синтезу вуглеводнів. Це вулкани, заповнені сіллю, осадовими породами, вапняками, гранітами і ультрамафічними породами. Дослідження на відносно великих площах показують, що в різних регіонах існує значна кількість вулканів, у межах яких немає умов для синтезу вуглеводнів. Це вулкани, заповнені доломітами, мергелями, кременистими породами, а також базальтами і кімберлітами. Принципово важливе значення мають отримані інструментальними вимірами додаткові свідчення на користь глибинного (абіогенного) генезису нафти, конденсату та газу. Численні факти фіксації сигналів на частотах нафти, конденсату та газу на межі їх синтезу 57 км у різних регіонах світу дають змогу припускати міграцію абіогенного метану і водню в атмосферу Землі в колосальних обсягах! Метанові сипи й нафтові сліки можуть слугувати індикаторами активності вулканів, в яких відбувається синтез вуглеводнів.
Ключові слова: Чорне і Північне моря, Мексиканська затока, вулкан Узон, п-ів Ямал, нафтові сліки, газові сипи, абіогенний генезис, прямі пошуки, глибинна будова, нафта, газ, водень, бурштин, хімічні елементи, обробка даних дистанційного зондування Землі, інтерпретація, вертикальне зондування.