Geoinformatika 2018; 3(67) : 5-13
УДК 262.5:004.65
БАЗА ДАНИХ ІНСТИТУТУ МОРСЬКОЇ БІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ: ПОЛІГОНИ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОРНОГО МОРЯ
С. Є. Дятлов, Ю. І. Богатова, С. Є. Запорожець, О. О. Лук’янова
Інститут морської біології НАН України, Пушкінська, 37, Одеса, 65011, Україна, e-mail: sergey.dyatlov@gmail.com
Метою статті було описання бази даних Інституту морської біології за матеріалами комплексних експедицій у північно-західну частину Чорного моря (ПЗЧМ) на полігонах «Одеський регіон Чорного моря (1988–2012 рр.) і «Узмор’я Кілійського гирла Дунаю» (2004–2011 рр.). У таблицях дана інформація про склад спостережень і кількість вимірів, діапазонах солоності, вмісту всіх форм біогенних сполук у воді, забруднюючих речовин у воді і донних відкладеннях. Наведені літологічні карти двох полігонів.
Методологія. База даних ІМБ НАН України містить дані, що були отримані у результаті проведення регулярних комплексних експедицій і лабораторної обробки відібраних проб води і донних відкладень на полігонах “Одеський регіон ПЗЧМ” и 2) “Узмор’я Кілійського гирла Дунаю”. Вміст у воді і донних відкладеннях важких металів, нафтопродуктів і детергентів визначали у лабораторіях Інституту, які акредитовані чи атестовані в УкрСЕПРО та Одеському регіональному центрі стандартизації, метрології і сертифікації.
Отримані дані. На полигоні “Одеський регіон Чорного моря” до глибин 10 м переважно осади представлені середньо-дрібнозернистими пісками з домішками алевро-пелітової складової і черепашниковим детритом. На поверхні дна північної частини полігону розповсюджені мули алевритові та черепашникові. У північно-східній частині полігону розташована Одеська банка, яка представлена відкладеннями пісків різнозернистих і черепашників. Центральна частина характеризується розповсюдженням переважно мулів, алевритів біогенного і полігенного походження, рідше мулами піщанистими. У південно-західній частині знаходиться Дністровська банка, відкладення якої представлені теригенними і біогенними пісками, черепашниковим детритом і черепашками. У південній частині також розповсюджені черепашники, мули полігенні і біогенні з піском і черепашками. У східній частині полігону переважають мули. «Узмор’я Дунаю» сформовано за рахунок твердого стоку з гирл р. Дунаю. Відкладення узмор’я представлені алювіальними осадами, що складені з мулів алевро-пелітових, органогенних пісків карбонатного складу, черепашок та їх детриту. Північна частина представлена теригенно-біогенними пісками і полігенними мулами алевритовими, на північному заході переважають теригенно-біогенні піски. Центральна частина представлена мулами алевритовими і черепашниками. Південніше – на виході Старостамбульського гирла – теригенні піски, мули пелітові з черепашками. У таблицях дана інформація про склад спостережень і кількість вимірів, діапазонах солоності, вмісту всіх форм біогенних сполук у воді, забруднюючих речовин у воді і донних відкладеннях.
Практичне значення та висновки. База даних Інституту морської біології НАН України включає результати досліджень на двох морських полігонах. На підставі бази даних ІМБ НАНУ була підготовлена монографія, багаточисельні статті, ГІС-карти.
Ключові слова: полігони, солоність, біогенні речовини, важкі метали, нафтопродукти, північно-західна частина Чорного моря.